Жага швидкості

У вересні автомодельний спорт в Україні відзначатиме ювілей – 50 років від дня проведення перших офіційних змагань серед автомоделювальників.

Але цей рік для українських конструкторів, окрім святкування “круглої” дати, запам’ятається ще й першим українським чемпіонатом Європи з автомодельного спорту. Від 29 липня по 3 серпня Львівщина, а точніше місто Стрий, стало європейською столицею автомодельного спорту. До прикарпатського краю для участі у змаганнях запросили 13 команд зі Старого світу: Білорусі, Болгарії, Великої Британії, Естонії, Італії, Литви, Німеччини, Росії, Угорщини, Швейцарії, Швеції й України.

Екзотичний вид спорту

Автомодельний спорт поділяється на дві основні течії – це виготовлення моделей з електродвигунами, якими керують за допомогою радіохвиль, і моделей із двигунами внутрішнього згоряння. У виготовленні моделі авто спортсмен має використовувати та зберігати всі пропорції, й лише коли творіння конструктора відповідає всім пропорціям реального автомобіля, модель допускають до участі в баталіях. Змагання серед “радійників” проводять на спеціальній площі з асфальтовим покриттям, де учасники демонструють здатність своїх моделей до маневрування. А любителі конструювати моделі з двигунами внутрішнього згоряння змагаються між собою у швидкості. Середня швидкість модельки під час тестування – близько трьохсот кілометрів на годину. Для випробовування своїх творінь спортсмени використовують кордодроми, на яких встановлено спеціальне покриття.

Автомодельний спорт в Україні почав свій розвиток із другої столиці – міста Харкова. Саме на Слобожанщині 1958 року провели перші всеукраїнські змагання серед любителів автомоделювання. Того самого року новий вид спорту почав поширюватися на інші регіони країни. Так з’явилися команди в Києві та Стрию. Першовідкривачем і “хрещеним батьком” автомодельного спорту в Галичині вважають Мар’яна Степановича Сірінського. Завдяки праці й ентузіазму цієї людини та його однодумців на теренах Західної України 1958 року у Стрию було створено першу команду з автомодельного спорту.

Протягом років автомодельний спорт в Україні набув розвитку, щороку його географія розширюється. “В Україні майже в кожному великому місті функціонують професійні клуби автомоделістів, – розповів “Газеті” про географію автомодельного спорту в Україні Ігор Сафіяник, учасник і співорганізатор Стрийського чемпіонату Європи. – Найпопулярніший цей вид спорту в Черкаській області – там зареєстровано понад дванадцять професійних команд автомоделювальників. Добре розвивається цей спорт і в інших регіонах країни. У Західній Україні, крім Львівщини, автомоделюванням займаються на Волині, Тернопільщині й у Рівному. Загалом географія автомеделювання з кожним роком розширюється”.

Одні з найкращих у Європі

Два роки тому у Стрию збудували кордодром, який за своїми характеристиками ввійшов до числа найкращих у Європі. З-поміж європейських, конкурувати зі стрийським кордодромом можуть хіба що майданчики в Таллінні (Естонія), Ярославлі (Росія) та Копенгагені (Данія). “Наш кордодром – один із найкращих у Європі, – говорить Ігор Сафіяник. – На минулорічному етапі Кубка світу, який приймав Стрий, було встановлено кілька рекордів Європи. А, як ви розумієте, розвинути високі швидкості на неякісному покритті доволі складно”. Також пан Сафіяник розповів, що для вдалого старту модельки, крім хорошого двигуна, важливо, за яких погодних умов проводять старти. Тому конструктори намагаються врахувати все. Саме завдяки наявності першокласного кордодрому місту Стрий надали перевагу в праві проведення чемпіонату Європи. Право провести континентальну першість галицьке місто вибороло торік.

Запах пального, гуми та пива

У день відкриття змагань у Стрию можна було побачити афіші, які сповіщали про початок 57-го чемпіонату Європи з автомодельного спорту. Проте, крім реклами, особливого настрою не було відчутно. Лише дійшовши до безпосереднього місця проведення змагань – місцевого стадіону “Сокіл”, можна було відчути, а точніше почути атмосферу свята. Звуки, які видавали двигуни модельок, просто вражали. Ті, хто не знав про турнір, могли подумати, що до прикарпатського містечка завітали гонщики “Формули-1”. Насправді ж спортсмени проводили останні тестові заїзди своїх міні-автомобілів.

Першим, із ким вдалося поспілкуватися кореспондентові “Газети”, став сек’юриті пан Ігор. Він із величезним задоволенням і неабияким знанням автомодельного спорту говорив про учасників Євро. “Головними фаворитами цьогорічних змагань є італійці й естонці – із захопленням розповідав пан Ігор. – У команді Італії є професійний конструктор… На одному з тренувальних заїздів італійці встановили рекорд: їхня моделька розігналася до 330 кілометрів на годину…” Проте, на думку пана Ігоря, перемогти мав естонець, адже в розпорядженні естонської збірної був суперавтомобіль, якого прибалти навіть не хотіли протестувати, щоб не відкривати всі карти перед суперниками.

Коли потрапляєш на територію проведення Євро, виникає враження, що все навкруги – це величезна майстерня. Куди не глянь – усі щось майструють, крутять або заправляють. До урочистого відкриття залишалося близько півтори години, тому всі учасники баталій намагалися щось удосконалити у своїх творіннях. А чаклуючи над дітищами, гості ще й встигали смакувати українським пивом. “Тут усе на надзвичайно високому рівні, – поділився думками про організацію змагань член збірної Литви Лінас Адамівічус. – Я вперше в Україні, приємно вражений усім побаченим. У вас прекрасна країна, хороші люди та смачне пиво, от тільки дороги, як на мене, потребують кращого”. Гість із Прибалтики розповів, що в його країні автомодельний спорт доволі поширений. Займатися конструюванням модельок може кожен охочий. Для Лінаса автомодельний спорт – це насамперед хобі, адже він не є професійним конструктором, основна робота чоловіка – фрезерування. Прибалт зізнається, що не може дозволити собі їздити на змагання, які проводять за межами Європи, це для нього дорого. Моделька, з якою він вирішив підкорювати рубежі швидкості, коштує трохи більш ніж дві тисячі євро. Для литовця основне – не перемога, а участь у змаганнях. Фаворитами вважає Естонію, Італію та Росію.

Вальтер Рюдер – член збірної Німеччини – як і Адамівічус, усім задоволений, окрім українських доріг. “Поки ми проїхали від Мостиськ до Стрия, – говорить німець, – двічі ламались авто, одного разу навіть відлетіло колесо. Але, незважаючи на це, ми всім задоволені. У вашому місті справді один із найкращих кордодромів у Європі”. Щодо фаворитів першості, то пан Рюдер виокремив Італію, а шанси бундестіму на загальне перше місце розцінив як низькі. Сказав, що збірна Німеччини, напевно, стане другою або третьою в загальнокомандному заліку.

Тим часом у самісінькому центрі євромістечка не стихала музика двигунів, міні-авто з шаленою швидкістю намотували кола. На кордодромі ні на мить не припинялося тестування модельок. Хто хоч у чомусь сумнівався, намагався виправити недоліки. Спортсмени один за одним виходили на кордодром, де власноруч запускали своє творіння в боротьбу зі швидкістю. Комусь не подобалася гума коліс, іншим – звук двигуна, третім – іще щось… У ділі можна було побачити модельки різних машин із різним об’ємом двигуна. До участі у змаганнях допускали модельки п’яти класів кубатури: 1,5 см, 2,5 см, 3,5 см, 5 см і 10 см.

Із хлібом і сіллю

Після тестування моделей усіх спортсменів люб’язно запросили на відкриття змагань. Як зазвичай буває на таких заходах, зібралося немало відомих особистостей. На стадіоні, де тривало відкриття, можна було зустріти екс-спортсменів, депутатів міських та обласних рад... Усі вітали організаторів і стриян зі святом, яке прийшло до прикарпатського краю.

Центральною персоною церемонії відкриття, безперечно, став голова Європейської федерації автомодельного спорту (ЄФАС) Пауль Отто Штрюбель. “Я вже не вперше в Україні та місті Стрию, – зазначив пан Отто. – Сьогодні тут велике свято – стартуватиме 57-й єврочемпіонат. Приємно вражений ставленням організаторів до цієї події, адже, порівняно з моїми попередніми візитами, тут усе лише кращає”. Голова ЄФАС наголосив на важливості проведення таких чемпіонатів і сказав, що сподівається на подальшу співпрацю ЄФАС і стриян.

Сама церемонія тривала зі справжнім галицьким духом: із танцями, хлібом-сіллю й українськими піснями. Відбулося й урочисте представлення команд. До складу української збірної входило 15 спортсменів, кістяк становили галичани (їх було аж восьмеро), ще п’ять конструкторів представляли Черкащину й один – Київ. Капітанам команд-учасниць юні українські дівчата вручили пам’ятні подарунки та короваї. Словом, для європейців, як це часто буває, наша гостинність стала приємною несподіванкою.

Упродовж наступних трьох днів учасники визначали конструктора найшвидшої моделі. Проте побачити ці баталії змогли не всі: потрапити на тренувальні заїзди міг будь-хто охочий і зацікавлений у цьому виді спорту, однак, аби подивитися змагання, потрібно було отримати спеціальний дозвіл. “Це не масовий і видовищний вид спорту, – зауважив один з організаторів змагань. – Беручи до уваги техніку безпеки, ми повинні контролювати ситуацію та безпеку змагань. Ті, хто дійсно цікавиться автомоделюванням, подумали про перепустки заздалегідь, тим паче, що це була проста процедура”. Справді, безпека – понад усе, коло любителів конструкторів доволі специфічне, та й довго дивитись, як моделька намотує кола на кордодромі, не будучи в цьому профі, навряд цікаво. Змагання на швидкість поступаються у видовищності змаганням на маневрування модельок з електродвигунами, тож особливого ажіотажу навколо стрийського Євро ніхто не чекав. Усе минуло так, як і очікували: зібралися професіонали своєї справи на своїй “кухні” й отримали від цього неабияке задоволення.

Андріан Снігур